Терміни придатності харчових продуктів: як їх встановлюють виробники в Україні
Термін придатності на упаковці продукту — це не просто довільна цифра. Це результат складних досліджень, які гарантують, що продукт буде безпечним для споживання протягом усього зазначеного періоду. В Україні цей процес регламентований низкою державних нормативних документів, які вимагають від виробників (операторів ринку) наукового підходу до визначення цього ключового показника.
Згідно із законодавством, термін придатності — це проміжок часу, визначений виробником, протягом якого, за дотримання відповідних умов зберігання та транспортування, харчовий продукт зберігає відповідність обов’язковим параметрам безпечності та мінімальним специфікаціям якості.
Як виробник визначає термін придатності?
Процес встановлення терміну придатності ґрунтується на принципах системи HACCP (аналіз небезпечних факторів та контроль у критичних точках) або інших еквівалентних систем управління безпечністю. Він включає комплексне лабораторне дослідження продукту, спрямоване на оцінку ризиків його псування.
З метою забезпечення безпеки виробник зобов’язаний проводити дослідження, які повинні включати:
- Визначення фізико-хімічних характеристик: аналіз показника pH, активності води (aw), вмісту солі, концентрації консервантів, типу упаковки. Ці параметри значно впливають на здатність мікроорганізмів розвиватися в продукті.
- Аналіз наукової літератури: вивчення даних щодо росту та виживання мікроорганізмів, небезпечних для конкретного типу продукції.
Якщо цього недостатньо, виробник проводить додаткові, більш глибокі дослідження:
- Математичне моделювання: використання спеціалізованого програмного забезпечення для прогнозування росту бактерій за відомих характеристик продукту.
- Експериментальні випробування з інокуляцією: це один з найважливіших етапів. У продукт спеціально вносять (інокують) мікроорганізми (наприклад, Listeria monocytogenes для готових до вживання продуктів) і далі спостерігають, чи здатні вони рости в ньому за різних умов зберігання (наприклад, при коливаннях температури у холодильнику).
- Тестування протягом усього терміну: продукти тестуються не тільки на початку, а й упродовж усього заявленого терміну придатності, щоб переконатися, що вони відповідають мікробіологічним критеріям безпечності до самого кінця.
Ці випробування мають враховувати природну варіабельність як самого продукту, так і умов його виробництва та подальшого зберігання споживачем.
Чим відрізняється «Краще спожити до» від «Вжити до»?
Українське законодавство чітко розрізняє два типи маркування, і ця різниця принципово важлива для безпеки споживача.
- «Вжити до…» (Use by): Ця маркування обов’язкова для швидкопсуючих продуктів з мікробіологічної точки зору. Після вказаної дати такий продукт може стати небезпечним для здоров’я. До них відносяться, наприклад, сире м’ясо, риба, молочні продукти, готові страви. Такі продукти підлягають безумовному вилученню з продажу після закінчення дати.
- «Краще спожити до…» / «Краще спожити до кінця…» (Best before): Це маркування стосується продуктів, які псуються повільніше. Після закінчення цієї дати продукт може втратити частину своїх смакових якостей або поживної цінності, але зазвичай не становить миттєвої небезпеки. До таких продуктів належать крупи, макарони, консерви, цукор, кава тощо. Однак навіть такі продукти після закінчення терміну мають бути вилучені з реалізації.
Добровільне маркування
Для низки продуктів вказувати термін придатності не є обов’язковим. Виробник може це робити на власний розсуд. До таких продуктів відносяться:
- свіжі фрукти та овочі (не очищені та не порізані);
- вина та алкогольні напої (≥ 10% спирту);
- оцет;
- харчова сіль;
- цукор;
- хлібобулочні вироби, що споживаються протягом 24 годин.
Відповідальність виробника та умови зберігання
Виробник несе повну відповідальність за встановлений термін. Закон вимагає, щоб усі документи та записи, пов’язані з обґрунтуванням терміну придатності в рамках системи HACCP, зберігалися протягом щонайменше трьох місяців після закінчення зазначеного на етикетці терміну. Це дозволяє органам держконтролю в разі виникнення проблем простежити та перевірити правильність розрахунків.
Крім того, якщо продукт вимагає спеціальних умов зберігання (наприклад, «зберігати при температурі не вище +6°C»), виробник зобов’язаний вказати це на етикетці. Це критично важливо, оскільки термін придатності діє лише за дотримання цих умов.
Часті запитання
Що робити, якщо я купив продукт із простроченим терміном придатності? Не споживайте його. Ви маєте право повернути такий товар до магазину або звернутися до Державної служби України з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби) з скаргою. Реалізація простроченої продукції заборонена.
Чи можна вживати продукт із позначкою «Краще спожити до» після закінчення дати? Теоретично, деякі продукти (наприклад, крупи апельсиновий сік) можуть бути безпечними і після закінчення терміну, але їх якість (смак, запах, текстура) могла значно погіршитися. Ризикувати не варто, особливо з молочними або м’ясними продуктами. Закон забороняє їх продаж після закінчення дати.
Чому на одних продуктах вказано лише рік, а на інших — точну дату? Формат маркування залежить від тривалості терміну придатності:
- До 3 місяців — вказують день і місяць.
- Від 3 до 18 місяців — вказують місяць і рік.
- Понад 18 місяців — достатньо вказати рік.
Таким чином, термін придатності — це науково обґрунтована гарантія безпеки та якості від виробника. Споживачам же варто завжди уважно вивчати маркування і суворо дотримуватися зазначених умов зберігання, щоб ця гарантія спрацювала.